***
На телефон дивлюсь годину.
Вже й погляд стомлено тремтить.
В думках вишукую причину -
Чого б до тебе подзвонить.
Вдихнув повітря повні груди
І вже руки не відвернуть.
Набрав я номер - хай що буде...
А в трубці лиш гудки гудуть.
І де мені тебе шукати,
Моїх щасливих днів весна?
Тепер я можу лиш чекати,
Коли ти з'явишся у снах
І покладеш на плечі коси.
На світлих хвилях попливу
З тобою в рай. А серце просить
Тебе побачить наяву.
Беру я слухавку в долоню
А сам - живий і неживий.
Пульсую - жилочка на скронях.
І раптом ніжний голос твій.
І захлинулось серце дзвоном.
Секунда стала на ходу,
Як я почув по телефону
Твої два слова: я прийду.
10.02.2013
ВЕСЕЛИНКА
Не раз мені всміхалися дівчата,
Нікого з них я в серце не впустив
І спокою ні з якою не втратив,
Аж доки не зустрілась мені ти.
Озирнулась, зупинилась на хвилинку -
Ніжним поглядом торкнулася хмаринка.
Посміхнулася веселка- веселика
Мого серця надорожча половинка.
В твоїх очах сія небес відлуння
І ласка в них, і ніжність, і тепло.
Зігріла душу поглядом красуня -
Такої ще на світі не було.
Застигнув час, спинилася дорога
І серце зупинилося на мить -
Передо мною виліплена Богом
Найкраща в світі дівчина стоїть.
02.02.2013
СУСІДСЬКЕ ДІВЧА
Дівча сусідське прибігало до сестри
Глузуючи на ви мене вітало.
Кирпатий носик задирало догори
Як виросте - любити обіцяло.
В очах її стонадцять бісенят-
Від них мені нема куди тікати.
Боюсь на неї очі я піднять,
Боюсь її любов'ю налякати.
На ній простеньке невибагливе вбрання,
Рожеві губи і засмагле личко.
В наш дім вона завжди приходить як рідня.
Як рідну я цілую її в щічку.
Отак стрічаємось ми мало не щодня,
Вона грайливо щічку підставляє.
А я торкаюся губами бісеня
І серце в грудях солодко вмирає.
12.02.2013.
РОЗМОВА З БОГОМ
Я все частіше розмовляю з Богом.
Та не тому, що старість дошкуля
І вже пора збиратися в дорогу,
Туди, де не вертають звідтіля.
Я часто розмовляю із Всевишнім,
Тому, що важко розмовлять з людьми.
І їхні душі праведні і грішні
Не просто словом вивести з пітьми.
Тому, що поміж ними різні правди -
Чиясь солодка, а чиясь гірка.
Одна із них наповнена грошима
А інша завше в ролі жебрака.
Я мовчки серцем розмовляю з Богом
І про дрібниці, і про головне.
Для себе в нього не прошу нічого -
Господь і так не обділив мене.
Зі ста доріг мені він вибрав трасу
І кожен крок мій направля з небес.
Він дав життя і той відрізок часу,
Щоб міг я вдосконалити себе.
Я розмовляю з Богом наодинці
В природнім храмі, що для мене звів.
Розп'яттям впавши я молюсь билинці
І чую голос Божий у траві.
07.02.2013
Олександер БОРЩЕНКО