Літературний форум
МУЗИКА

Мирослав СКОРИК ОЧОЛИВ ОПЕРУ

11:11 06.04.2011

Мирослав СКОРИК ОЧОЛИВ ОПЕРУ

 

Донедавна в Національній опері існувала посада «директор–художній керівник», яку багато років обіймав Петро Чуприна. Відтепер він залишається директором театру, а за художнє функціонування Оперного відповідатиме відомий композитор народний артист України Мирослав Скорик. Представляючи нового художнього керівника, міністр культури Михайло Кулиняк висловив надію, що Мирослав Михайлович «внесе свої дуже яскраві, цікаві пропозиції щодо репертуару театру». «Я хотів би, щоб у Київському оперному театрі було більше сучасних творів — опер і балетів, і в першу чергу української музики», — озвучив своє бачення перспектив Національної опери новий художній керівник.

До речі, не всі директори–художні керівники погоджуються розпрощатися з одноосібним керівництвом та поділитися владою з іншим фахівцем. Мовляв, театр повинен мати одного керівника, який забезпечуватиме компроміс між його художньою політикою і фінансовими можливостями, інакше почнеться «разброд і шатаніє». Але Петро Чуприна про співпрацю з Мирославом Скориком відгукується винятково позитивно: «У такому тандемі ми зможемо організувати життєдіяльність театру, яка повною мірою відповідала б і потребам глядача, і нашій місії». До того ж Мирослав Михайлович багато років співпрацює з Національною оперою як композитор, у найближчих планах театру — «Пропала грамота» за Гоголем, яку пише Скорик.
УМ

Видатний композитор нашої сучасності, голова Львівської організації Національної спілки композиторів України зізнався «Дню», що сам був здивований, коли Михайло Кулиняк, міністр культури й туризму України, запропонував йому не просто попрацювати на головній сцені нашої країни, а стати художнім «керманичем» Національної опери.

— Головним аргументом для мене стали слова пана міністра, який наголосив, що Національна опера — це театральне обличчя не лише Києва, а й усієї нашої країни. І що давно назріла необхідність надати діяльності Опери нового поштовху, щоб на цій сцені ставились найкращі твори, — розповів Мирослав СКОРИК. — Чесно скажу, навіть не думав, що буду працювати в штаті театру, з колективом якого мене пов’язує давня дружба (майже чотири десятиліття). У цьому театрі було поставлено мою оперу «Мойсей». Я хотів би, щоб у репертуарі Національної опери з’явилося більше творів (опер і балетів) українських композиторів — класиків і сучасників. У цьому бачу своє не просто головне, а стратегічне завдання.

— Мирославе Михайловичу, ваше призначення на нову посаду майже співпало з непересічною подією — 8 і 9 квітня у Львові пройдуть гастролі Національної опери, вперше після майже сімдесятилітньої перерви кияни виступлять у вашому рідному місті (див. «День» №56). Чи активізується гастрольне життя наших митців не лише за кордоном, а й будуть відроджені виступи киян по різних регіонах України?— Я ще не приступив до виконання обов’язків на посаді художнього керівника, а тому не знаю, що зберігається в творчому «портфелі» Київського театру, але питання оновлення репертуару стане найпершим. Мій головний пріоритет, щоб Національна опера не тільки називалася національною, а й по суті була нею, щоб афішу театру прикрашали українські твори. Не секрет, що організація гастролей — це дуже непроста справа, розраховувати на кошти тільки Мінкульттуризму не треба, а тому ми будемо шукати спонсорів та меценатів, які люблять класичне мистецтво, щоб фінансово допомогли. Добре, коли українське мистецтво пропагується в світі, але не треба забувати про вітчизняних шанувальників оперного й балетного мистецтва, які не живуть у столиці.

 

— То відтепер ви остаточно переїдете до Києва?— Львів і Київ — два моїх улюблених міста. Раніше мені вдавалося жити і там, і тут. Якось, поступово, все втрясеться...

 

— А як буде з вашою викладацькою роботою, чи знайдеться час для композиторської діяльності?— Буду змушений зменшити години на викладацьку діяльність, як у НМАУ ім. Чайковського, так і Львівській консерваторії... А от писати музику не покину! Мені здається, що в театрі навіть це зручніше буде робитися... Буду продовжувати опікувати Молодіжний симфонічний оркестр INSO-Львів (Скорик є художнім керівником цього колективу, який 5 квітня з успіхом виступив у Національній філармонії. — Т.П.). 9 квітня запрошую киян у Колонний зал ім. Лисенка послухати мій Скрипковий концерт, де виступлю як диригент (Концерт пройде в рамках фестивалю «Прем’єри сезону»)...

 

— Мирославе Михайловичу, вам доведеться тісно працювати з Петром Чуприною — гендиректором, який багато років обіймав посаду художнього керівника Національної опери. Як гадаєте, конфліктів не буде, коли одні артисти та музиканти підуть шукати правди до Скорика, а інші — до Чуприни?— Ми давно знайомі з Петром Яковичем. Гадаю, що знайдемо спільну мову не тільки з ним, а й усім творчим колективом. У нас одне завдання — підняти Національну оперу на висоту, щоб усі вистави проходили з аншлагами.

 

А генеральний директор Національної опери Петро Чуприна додав:

— Зараз у багатьох театрах світу відбувається пошук нових форм організації діяльності — відповідно до вимог часу та естетичних смаків. Упевнений, що разом із Мирославом Михайловичем ми зможемо краще організувати життєдіяльність театру. Скорик — прекрасний композитор. Його опера «Мойсей» має успішне сценічне життя. Нашим новим спільним проектом стане «Пропала грамота» за Миколою Гоголем. Міністерство культури й туризму обіцяє театру організаційну й фінансову підтримку, щоб цей твір гідно поставити на київській сцені. У наших подальших планах є гоголівський твір «Страшна помста» — музику пише Євген Станкович (прем’єри відбудуться в 2012 р). А з найближчих новинок сезону — опера «Іоланта» Петра Чайковського, а також зробимо оновлені редакції балетів «Весна священна» Ігоря Стравінського та «Картинки з виставки» Модеста Мусоргського. Восени глядачі побачать виставу «Сулейман і Роксолана» сучасного українського композитора Олександра Костіна — в концертному виконанні, а в грудні «Дон Карлос» Дж. Верді й балет «Анна Кареніна» (хореографія Бориса Ейфмана на музику композиторів ХІХ ст.).

Тетяна ПОЛІЩУК
ДЕНЬ