Літературний форум
ПОЕЗІЯ

ТЕ, ЩО ПІСЛЯ ТИШІ

05:22 18.02.2011

ТЕ, ЩО ПІСЛЯ ТИШІ

 

якось довшає день і теплішає дихання Бога

чи не завтра в саду набрунькуються пагони вишень

пережито сніги

перестелено постіль і вище

твого неба для мене уже не знайдеться нічого

 

а нічого й не треба

і нікуди більше втікати

заплелися у вузол дороги – либонь, на удачу

ти так довго ішов навмання, невгамовний шукачу

так багато себе розміняв на червоні дукати

 

так любив і втрачав… до сірятини стерлися грані

поміж білим та чорним, і сіре набило оскому

хтось невидимий справа просив:

– Повертайся додому…

хтось далекий чекав, запаливши вогні у тумані

 

шаленіли вітри, але світло уперто не гасло

мерехтіли екраном життя непрочитані титри

час і досі біжить у скляному полоні клепсидри

тільки ти не зважай – ми з тобою давно понад часом

 

бо ж ніхто не повірить мені, якщо ти не повіриш

бо нічого не треба – ні слів, ані звершень чи зречень

бо мовчання уже не лякає…

лягає на плечі

наче хутро якогось прекрасного ніжного звіра

 

Уляна ГАЛИЧ