Літературний форум
МУЗИКА

ІВАСЮК НА ВСІ ЧАСИ

09:51 11.11.2010

ІВАСЮК НА ВСІ ЧАСИ

У книгарні «Смолоскипу» (директор — Ольга Погинайко) зібралися ті хто любить українську естрадну пісню і віддати шану авторові легендарної «Червоної рути». «Українським пісенним Мойсеєм» назвав Володимира Івасюка львів’янин Богдан Фотюк. І є в цьому велика правда. Як 40 років Мойсей водив ізраїльський народ пустелею, щоб вивести його з єгипетського полону, так ось уже 40 років «Червона рута» намагається вивести й нас із багатовікового полону українофобства, фарисейства, малоросійства — до своєї ідентичності, до української душі.

Нагадаю, 13 вересня 1970 року, вперше на всю Україну з Театральної площі Чернівців у передачі «Камертон доброго настрою» прозвучала нікому не відома пісня «Червона рута». Один із авторів телепрограми, режисер і звукорежисер Василь Стріхович, який був присутнім на вечорі, зізнався, що не так просто було записати фонограму пісні, адже юний автор уже тоді прагнув досконалого звучання твору. Тому з десяток варіантів довелося зробити, аж поки не знайшли той, єдиний. Який і сьогодні вважається еталонним — у виконанні Володимира Івасюка та Олени Кузнецової. Проте навіть коли пісня прозвучала в ефірі, справа її життєдайності ще не була завершена: наступного дня режисер Стріхович отримав догану за передачу. Адже керівництво обласного об’єднання самодіяльних композиторів Буковини через обком партії висловило свою незгоду з тим, що не їхні пісні, а молодого автора, звучать на телебаченні. «Що це за пісня, про що в ній співається» — обурювались вони? Зате телеглядачі зрозуміли, що ця пісня — про красу й кохання, що вона торкається найніжніших струн кожної душі, й саме про це писали у своїх телеграмах, які адресували Українському телебаченню й просили, щоб пісню виконали ще раз. Телеглядачі захистили Івасюка від сваволі партійних чиновників! І догану зі Стріховича було знято.

Переможна хода «Червоної рути» розпочалася з програми в програму, її співали від Карпат і до Курил та й далеко за межами колишнього СРСР. Тріумф чекав на автора у Новорічну ніч 1972 року, коли в першому радянському хіт-параді серед 20 найкращих пісень була і «Червона рута». На ТВ-сцені «Останкіно» її виконали у супроводі ансамблю «Смерічка» сам автор та майбутні зірки української естради Василь Зінкевич і Назарій Яремчук.

Серед тих, хто був разом із Івасюком у ті щасливі дні, артистка Віра Хомюк — це вона знімалась у першому кліпі на пісню «Червона рута», а за камерою був сам Івасюк. Віра розповіла присутнім про цей факт.

Нині відома письменниця Галина Тарасюк, у той час працювала в обласній газеті «Молодий буковинець», і першою написала про пісню статтю, в якій напророчила велике майбутнє її автору та його творчості. Галина розповіла присутнім вечора, яким дивовижним юнаком був Івасюк, як він вирізнявся серед своїх ровесників — розумом, талантом, шляхетністю.

«Червона рута» дала назву першому українському музичному телефільму, директором якого став Михайло Кузменюк. Він у ті часи також працював на Чернівецькому телебаченні, часто ходив із Володимиром Івасюком у гори й був класним фотографом. Портрети Івасюка роботи Кузменюка вирізняються своєю майстерністю. Михайло Ілліч приїхав із Севастополя, де живе й працює нині, й розповів про свої зустрічі з композитором. Серед тих, хто згадував Івасюка та його унікальну пісню, — Ігор Курилів, нині концертний директор Софії Ротару, а в 70-і — керівник ансамблю «Беркут», та Оксана Григорович — дружина Віктора Стороженка — автора фільму «Пісня завжди з нами». Присутні на вечорі мали можливість послухати запис «Червоної рути», здійснений у 1970 році Василем Стріховичем, де звучить голос самого Володимира Івасюка, і подивитися фільм про історію пісні, знятий режисером Юлією Лазаревською та оператором Миколою Мандричем у 2004 році.

Прасковія НЕЧАЄВА

ДЕНЬ