Літературний форум
ПОЗИЦІЯ

ТАКТИКА ДО ДІЇ

04:21 20.05.2010

ТАКТИКА ДО ДІЇ

ЛЬВІВСЬКИЙ ГРОМАДСЬКИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР

 

Профільна група №1. Політологічний напрямок.

доповідач Орест Друль, 17.05.10

 

І. Загальні теоретичні підходи до формування широкого патріотичного руху, пошук оптимальної технології його розгортання, вироблення стратегії та  варіантів тактики.

Росія взялась за Україну не для того, щоб знову програти. Чи боїться Путін стихійних українських протестів? Чи поступиться він, якщо ці протести наберуть жорсткого характеру? Питання вочевидь риторичні. Путіну, навпаки, потрібні якомога масовіші й бурхливіші українські бунти – з яйцями, димовими шашками, а ще краще: з реальним насильством. Бо лише так можна буде досягти троякої мети:

-          «скосити» у громадянському сенсі активну частину населення,

-          легітимізувати свої дії в очах тих українців, які нажахані «кровожерністю бандерівців»;

-          заспокоїти Захід, що належна «пацифікація» екстремістів-націоналістів забезпечить безперебійну подачу газу.

Якщо бунти не наберуть бажаної агресивності - їх будуть імітувати. Ось чому усім протестним колам в Україні слід бути максимально обачними.

Далеко не факт, що поодинокі жертви відчайдухів неминуче запалять інших, не всяка жертва стає спусковим гачком революції – у цьому переконує вся історія України.

Альтернативою гайдамацькому бунтарству є не покірне мовчання малороса чи гомо совєтікуса, а:

1.      відновлення «м’язів» громадянського суспільства шляхом творення розгалуженої мережі найрізноманітніших громадських організацій і спілок за інтересами. Головна їхня мета – не стільки протест проти Росії, скільки праця задля України. Пасивний народ візьмуть голими руками – по-громадянськи пружний народ так легко не дасться. Діяти треба прямо протилежно до того, чого хоче чи до чого підштовхує нас влада. Від нас очікують сліпого агресивного бунтарства? Творімо атмосферу світлого креативного опору, на тлі якого будь-яка провокація виглядатиме штучною. Нас прагнуть «розвести» рефлекторним реагуванням на щоденні антиукраїнські акції влади, щоб ініціатива завжди була в їхніх руках? Перейдімо у контрнаступ якнайширшим утвердженням українства, що його ми вочевидь занедбали за останні роки.

2.      вироблення альтернативної концепції Української держави: об’єднання інтелектуальних сил Сходу і Заходу України задля випрацювання спільної платформи державотворення. Нам нічого очікувати, що влада скличе Конституційну Асамблею: створити прообраз її самим – ось наше завдання.

 

Профільна група №2. Організаційний напрямок.

доповідач Віталій Ілик, 17.05.10

 

I.      Аналіз існуючих організаційних форм та вибір оптимальної для успішного формування організаційної структури широкого патріотичного руху

-        Група констатувала наявність різноманітних громадських об’єднань, проте визнала, що більшість з них є залежними, недієвими, або такими, що припинили активну діяльність після закінчення гранту чи припинення фінансування.

-        Такі структури, як політичні партії та профспілки користуються вкрай низьким рівнем довіри, а політичні сили та їхні лідери, які позиціонували себе, як патріотично-демократичні фактично зовсім дискредитували себе.

-        В Україні з’явилися нові організації, що заявили про себе, як структури мережевого типу,  вибудували внутрішню комунікацію (напр. ОПОРА, Громадянська асамблея України, “Новий громадянин”) та переросли локальний рівень.

-        Організації, що орієнтуються на лідера (вождиського типу) - рудимент вчорашнього дня і є гальмом розвитку громадянського суспільства.

 

II.      Організаційна структура  на предмет її життєздатності в конкурентному середовищі та спроможності ефективно діяти протягом тривалого часу для реалізації  поставлених на початку цілей.

Група прийшла до висновку, що необхідна структура широкого патріотичного руху, котра повинна розбудовуватися, виходячи з того, що ми на старті довготривалого забігу (не виключено тривалістю в десятирічку) і найбільш життєздатна та найменш вразлива структура мала б бути мережевою, безлідерною (депутат облради, що брав участь у роботі групи висловив заперечення з цього приводу, котре групою підтримане не було).

 

 

Профільна група №3. Економічний напрямок.

доповідач Василь Магас , 17.05.10

 

І.  Економічні джерела виникнення нинішньої політичної ситуації.

1.      Зовнішні.

a.       Цілеспрямована експансія Росії (Промінвестбанк, газові угоди – 2009, отримання контролю над підприємствами-монополістами в Україні тощо)

b.      Наслідки світової фінансової кризи, що проявилися, насамперед, у труднощах перекредитування та падінні експорту металу.

2.      Внутрішні.

a.       Викривлена структура економіки:

-        Зумовлена монополізацією ринків.

-        Спотворена пільгами та преференціями, насамперед політичними.

-        Розмитими та незакріпленими правами власності, що робить не­вигідним довгострокові інвестиції і таким чином зберігає існуючу структуру економіки.

b.      Нерозвинений фінансовий ринок.

-        Превалювання короткострокових цілей, що сформувало проблеми середньострокового характеру.

-        Розриви середньострокової ліквідності у банківській сфері (за рахунок коротких іноземних кредитів фінансувались довгострокові проекти, зокрема іпотечні).

-        Відсутність фондового ринку.

c.       Соціальна політика:

-        Формування утриманських настроїв.

-        Непрозоре та ручне управління соціальними фондами, зокрема пенсійним

d.      Проблеми патріотичних сил:

-        короткозорість та невігластво „національно свідомих”, які формували примітивні уявлення як стосовно національної ідеї, так і щодо вирішення проблемних питань функціонування економіки.

-        опортунізм „любих друзів”.

 

ІІ. Принципи та регіональні інструменти формування альтернативного економічного порядку

1.      Ефективне використання існуючих повноважень місцевих органів влади та бюджетних фінансових ресурсів.

2.      Перебирання обласними та районними радами делегованих державним адміністраціям повноважень з відповідним переведенням коштів для виконання цих функцій у бюджети обласних та районних рад. А на перспективу підготовка до створення виконавчих комітетів обласних і районних рад з розширеними повноваженнями (в тому числі і економічного характеру)

3.      Постійний жорсткий моніторинг органів обласних та районних державних адміністрацій на предмет використання державних коштів через заслуховування на депутатських комісіях відповідного профілю і сесіях рад відповідного рівня.

4.      Розвиток приватного сектора на основі формування підприємницького духу та створення відповідних умов. Боротьба за зниження податків. Раз „пацан”, будучи кандидатом у президенти, сказал: «5 лет налоговых каникул малому и среднему бизнесу» – „он должен отвечать за базар”.

5.      Забезпечення професійного зростання, віддачі та відповідальності працівників та зростання на цій основі заробітної плати. Активна та ефективна боротьба за зростання частки заробітної плати на підприємствах, контрольованих російським капіталом. Недопущення закриття цих підприємств чи виведення матеріальних активів.

6.      Боротьба з найменшими проявами корупції на місцевому рівні:

-    Тотальний контроль та пресинг державних чиновників з боку усіх свідомих громадян на предмет відповідності їхніх дій вимогам чинного законодавства, інтересам місцевих громад та держави.

-    Формування атмосфери нетерпимості до найменших проявів ренто-орієнтованої поведінки чиновника. Чиновник повинен зайняти і знати своє місце у суспільстві – слуги народу, а не прислужника окремих інтересів.

-    Чиновник повинен ефективно працювати виключно на зарплату. Державна служба – це служіння народу, а не спосіб збагачення. Хто цього не хоче зрозуміти, або кому заробітної плати замало – він повинен піти.

-    Чиновник не має права посилатися на недоліки чинного законодавства, чинячи перешкоди та зволікання у реалізації інтересів громадян, якщо вони не суперечать праву і закону. При цьому він зобов’язаний зважати на те, що право – вище закону.

-    Обов’язок будь-якого чиновника швидко і ефективно реагувати на законні запити громадян. Норматив – третина терміну, обумовлена існуючими нормативними документами.

-    Розподіл державних та комунальних ресурсів на підприємницькі цілі повинен відбуватися виключно на платних та конкурентних засадах.

7.      Протидія будь-яким спробам використанню правоохоронних органів, податкової інспекції, інших державних органів для вирішення завдань усунення економічних та політичних конкурентів.

8.      Протидія усіма доступними засобами силовим методам конкуренції з боку «гастролерів».

9.      Відслідковування передвиборчих економічних обіцянок президента Януковича і постійні вимоги реалізації його передвиборчих обіцянок - застосування цієї тактики як постійної політичної технології