Літературний форум
ПОЗИЦІЯ

за ПІДСУМКАМИ 143 ЗАСІДАННЯ УКРАЇНСЬКОГО КЛУБУ

15:05 29.10.2009

за ПІДСУМКАМИ 143 ЗАСІДАННЯ УКРАЇНСЬКОГО КЛУБУ

26 жовтня 2009 року
конференц-залі Міжнародного Центру національного відродження
відбулось 143 засідання Українського клубу на тему: «Президентські вибори. Рекламна кампанія Януковича: чи почув він кожного і що він почув?»

 

ПРОПОНУЄМО ВАШІЙ УВАЗІ КОРОТКИЙ ВИКЛАД ОБГОВОРЕННЯ

Микола ГНАТКО, експерт Українського клубу
    Формулювання сьогоднішньої теми обговорення відверто іронічне і є таким, що містить у своєму запитанні, якоюсь мірою, і очевидну відповідь: ні, не почув майже нікого, та й не збирався насправді слухати хоч когось, а те, що почув від окремих осіб зі свого оточення та від власних господарів, стосується речей, вкрай небезпечних для України та свідомого українства.
    І. Деякі основні особливості найрейтинговішого претендента на «українську папаху з троном і булавою».

ІІ. Характерні особливості президентської виборчої кампанії В.Януковича.

  1.       Відсутність чітких як стратегії, так і тактики її ведення.
  2.       Розірваність між ставкою на заклики до радикального оновлення суспільно-політичної ситуації і влади в країні та ставкою на відстоювання зваженої схеми боротьби з економічною кризою і стабілізацію економічного життя суспільства.
  3.       Розірваність між демонстрацією маріонеткового формату відстоювання російських інтересів в Україні (в абсолютній більшості випадків цілком всупереч відповідним українським національним інтересам), антиукраїнської спрямованості пропагованого інформаційно-пропагандистського поля в південно-східних регіонах України та «тілорухами» в контексті апеляції до інших українських регіонів та хоча б деяких українських цінностей.
  4.       Розірваність між відстоюванням позиції сильної центральної української влади та протиставленням регіонів України, насамперед південно-східних, тій же українській центральній владі.
  5.       Млява артикуляція перспективи державницького розвитку України і активна пропаганда антиукраїнських цінностей минулого.
  6.       Вкрай невдалі пропагандистські лозунги і бігбордівські гасла: «Я почую кожного» (за логікою речей, раніше, виходить, нікого не чув, був глухим до всіх); «Вашу думку враховано, проблему буде вирішено» ( тоді як для абсолютної більшості українців цілком очевидним є прямо протилежне) тощо.
  7.       Неприродно гладка вилизана пика кандидата в президенти у поєднанні з провокативним зеківським чубчиком відгонить примітивним лубком понадстолітньої давності і нормального українського виборця спроможна, вочевидь, хіба що розсмішити і роздратувати водночас.
  8.       З об’єктивних і суб’єктивних причин ставиться мета перемогти відносною перемогою у першому турі з нищівною перевагою щодо кандидата в президенти України, який вийде на другу позицію і, таким чином, теж проб’ється у другий, вирішальний, тур. Спочатку, до речі,   прихильниками Януковича робилися заяви про абсолютну перемогу вже в першому турі; та оскільки така «шапкозакидальна» теза-мета, будучи явно неадекватною, одіозною, могла зіграти тільки проти ПР-ного кандидата, вона була замінена на скромнішу, дещо адекватнішу, зазначену вище.

      Саме така мета зрозуміла, тому що справжні шанси на перемогу в     другому турі Януковичу може дати якраз явна відсоткова перевага в турі першому, що приверне на його бік певний сегмент «впливового політикумно-суспільного болота». Обгрунтованої впевненості в реальності такої мети немає (зокрема, в силу зосередження на «януковицькому» електораті низки менш рейтингових, але спроможних відкусити сумарно відчутний відсоток голосів виборців, кандидатів у президенти України: Симоненко, Тігіпко, Богословська, навіть, якоюсь мірою, Литвин,  Яценюк та деякі інші претенденти на «папаху»), тому за напускною пропагандистською бравадою проглядаються – зрозумілі –  деяка розгубленість і квазіістерія.

  1.       Серйозну тривогу в стані Януковича викликає практична відмова російського істеблішменту робити ставку виключно на нього і схильність значної його частини розглядати варіант з президентом України Ю.Тимошенко як де в чому привабливіший ( за умови відповідного планованого «відпрацювання» останньої).

       Таким чином, є підстави констатувати, що президентська кампанія В.Януковича, принаймні досі, є несистемною, низькоефективною і не надто успішною. Звідси спроби переорієнтуватися на «чорнушний анти-PR» проти ключових опонентів, насамперед, звісно, проти Тимошенко, свідченням чому є резонансний «артеківський» інформаційний «підрив». Все наведене не означає, що шанси на Януковича перемогти на президентських виборах в нашій країні є жалюгідними. Навпаки, враховуючи величезне розчарування абсолютної більшості українців у лідерах «Помаранчевої революції» та практично наявне в багатьох регіонах України антиукраїнське інформаційно-пропагандистське поле, В.Янукович, попри очевидну недолугість його президентської кампанії і його самого як політика та відверту антиукраїнськість багатьох проголошуваних ним тез, має серйозні шанси на перемогу в боротьбі за крісло українського президента, які є підстави оцінити є дещо нижчі за 50%.
   ІІІ.   Завершальне доповнення.
          Вищенаведений аналіз ґрунтується на припущенні, що президентська виборча кампанія в Україні буде розгортатися і завершиться, загалом, квазірутинно. Мається на увазі, що, які б технології не застосовували кандидати в президенти та їхні виборчі штаби, широкі кола української громадськості не виявлять організованої масової активності всупереч планам і розрахункам цих штабів. Такий сценарій розвитку подій постає як найімовірніший. З іншого боку, якщо така активність все ж таки проявиться, ймовірність чого, хай не надто висока, але, з огляду на низку обставин, є, то, відповідно, зміст наведеного аналізу слід, безумовно, відповідним чином відкоригувати. В президентській кампанії Януковича роль означеного чинника, судячи з усього, передбачається і, тим більше, враховується вкрай слабо.  

Андрій ТКАЧЕНКО, експерт
Теза перша. Як кандидат в президенти В.Ф Янукович відстоює проросійські, а інколи і чисто російські інтереси в Україні, тим самим ігноруючи власне українські інтереси як політичні, так і економічні.
Теза друга. Щодо його агітаційної кампанії ''Почую кожного'' – почути це не важко, а виконати - зовсім інше. До того ж всі добре знають як виконуються передвиборчі обіцянки. Постає логічне запитання: чому він не виконав передвиборчі обіцянки, коли займав посаду Прем'єр-міністра України? Та мабуть тому, що вони суперечать із власними інтересами даного кандидата і його партії.
Теза третя. Можливості перемогти у В. Ф. Януковича є високими навіть при суттєвих помилках політтехнологів, так як його гасла базуються на критиці інших кандидатів особливо найбільш вірогідного суперника Ю. В. Тимошенко. Тим самим він показує свою опозиційність до нинішньої влади може досить суттєво покращити свою підтримку в цілому по Україні.

Василь ОСТАПЧУК, політолог
Основою до успіху Януковича В.Ф. в виборчій компанії  як опозиційного кандидата у президенти є:

Виборець Януковича в основному є російськомовний пролетаріат і селянин. Те, що в виборчій попередній компанії Януковича В.Ф. говорилось про Ющенка як послідовного націоналіста справдилось. Східний пролетарський виборець вбачає Януковича захисником від бандерівщини. Російськомовний  виборець  Януковича В.Ф. незадоволений тим, що Ющенко не тільки нав'язує йому українську мову, а і намагається переписати історію України однобоко.
Український пролетаріат, у зв'язку із догматизацією лівих партій вбачає в Януковичу можливість створення нових робочих місць, так як зараз є міста в яких не працюють містоутворюючі підприємства.
 В чому успіх і лідерство Януковича В.Ф. на сьогодні:

В яких випадках в Януковича В.Ф. є більше вірогідності стати президентом:
--         Перемогти в першому турі. Відповідь - малоймовірно.
--         В другому турі над Тимошенком. Відповідь - більш імовірно, тому що помаранчева і відповідає за сьогоднішню кризу.
--         В другому турі над Яценюком. Відповідь - малоймовірно , тому що Яценюк не помаранчевий. За Яценюка будуть голосувати ті, хто голосували за <помаранчевих>, молодь. В даному випадку Яценюк буде таким символом  прогресу, яким був Майдан. Тому  Янукович як консерватор буде уособлювати все старе і більше як 30% не набере.

 

Андрій ВОЙТЕНКО, заступник директора Інформаційного Центру НАЦІЯ
Рекламна компанія виборів президента 2010 не забезпечила рейтингового прориву жодному з кандидатів. Відео ролик команди Віктора Януковича «Я все бачу, я все чую» приніс зростання рейтингу на 0,9 %, що є в межах статистичної похибки. За висловом Симоненка, ті, хто кажуть, що почують підчас виборчої компанії – не почують. Хіба що після виборів, але вже буде пізно.
 Експертна оцінка вартості зовнішньої реклами показує, що в середньому витрачається 3 млн. грн. в місяць. На першому місці білборди Яценюка, далі Тимошенко, на третьому – Янукович. Серед аудиторії реклами Януковича багато пенсіонерів: в них є бажання висловитися і час для цього. За словами Андрія Руденкa, таке враження, що Янукович хоче створити всеукраїнську базу даних проблем.
Реклама команди Януковича мене не дратує, але змістовно вичерпана. Вона старого зразка, більше нагадує невдалу акторську гру, а не щире бажання почути і допомогти. Що можна зробити за два місяці до виборів?
Янукович заявляє, що не працює з політтехнологами, і не працював. Якщо він сам придумав цю рекламу – можна зрозуміти непрофесіонала. Якщо він лукавить – є куди зростати професіоналізму української політики і політ технологіям.