ЕРНЕСТ ХЕМІНГУЕЙ

скачати >>

формат файлу ""

Літературний форум
Літературний форум
БІБЛІОТЕКА

ЕРНЕСТ ХЕМІНГУЕЙ

03:00 01.01.1970

ЕРНЕСТ ХЕМІНГУЕЙ

Ернест Міллер Хемінгуей Ernest Miller Hemingway) народився 21 липня 1899 року в Оак Парк, штат Іллінойс, США. Його батько, Кларенс Едмот Хемінгуей був лікарем, а його мама, Грейс Холл, присвятила життя вихованню дітей. Ернст був першою дитиною в сім'ї. Літературне покликання Хемінгуея з'явилось ще в шкільні роки. Після випуску із середнього навчального закладу він вирішив не вступати до Університету, а переїхав у Канзас, де влаштувався праюцвати у місцеву газету Star. Хемінгуей дуже хотів служити в армії, однак через поганий зір йому відмовляли. Але він все ж зумів потрапити на І Світову війну, влаштувавшись шофером швидкої допомоги. 8 липня 1918 р. він був поранений на австро-італійському фронті, під Фоссальто ді П'яве. В госпіталі Ернст закохався у медсестру Агнес фон Куровські, яка, тим не менше, відмовила йому. Ці найбільш яскраві спогади юності Хемінгуей ніколи не забував.

Після війни Ернст Хемінгуей відновив літературні експерименти, працюючи журналістом в Чикаго. Тоді ж він перший раз (із чотирьох) одружився. В Парижі, куди його послали від газети Toronto Star, Хемінгуей познайомився з такими літературними корифеями, як Ф.С.Фітцджеральд, Г.Штейн і Езра Паунд, які оцінили праці молодої людини. Вже в 1925 р. була опублікована книга Хемінгуея - "In Our Times" ("В наш час"). Перший, по-справжньому письменницький спіх прийшов до Хемінгуея в 1926 р. після виходу в світ "The Sun Also Rises" ("Сонце теж сходить"), песимістичного, але одночасно блискучого роману про "Втрачене покоління" французьких і іспанських репатріантів 1920-х рр.

Післявоєнні роки Хемінгуей присвятив повністю літературі. Основним його місцем проживання був Париж, одначе він дуже багато подорожував, оскільки захоплювався гірськими лижами, полюванням і рибалкою. В 1927 р. вийшов збірник розповідей "Men Without Women" ("Чоловіки без жінок"), а в 1933 році -"Winner Take Nothing" ("Переможець нічого не отримує"), які остаточно затвердили Хемінгуея в очах читачів як унікального автора коротких розповідей. Серед них особливо відомі "Вбивці", "Щасливе життя Френсіса Макобера" і "Сніги Кіліманджаро". І все ж більшості Хемінгуей запам'ятався романом "A Farewell To Arms" ("Прощай, зброя"), 1929 - історією нещасливого кохання, яке розвивалось на фоні баталій І Світової війни.

Любов Хемінгуея до Іспанії і кориді була виражена в романі "Dеath In The Afternoon" ("Смерть після полудня"), 1932 рік, а враження письменника від Танганьїки зафіксовані в "The Green Hills Of Africa" ("Зелені пагорби Африки", 1935. Роки Великої депресії описані в романі "To Have Or Have Not" ("Мати чи не мати"), 1937.

Хемінгуей тяжко переживав Громадянську війну в Іспанії в середині 1930-х років. Він навіть організував збір пожертвувань на користь республіканців, які боролись з генералом Франко. Враження від війни знайшли відображення в іншому відомому романі - "For Whom The Bell Tolls" ("По кому дзвенить дзвін"), 1940. Цей роман багато критиків розглядають як найкращу роботу письменника. Справа в тому, що військова тема була однією з найулюбленіших в творчості Хемінгуея. З початком ІІ Світової війни він відновив свою журналістську діяльнітсь, переїхавши в Лондон. Хемінгуей завжди опинявся в найгарячіших точках, був свідком подій, які згодом стали хрестоматійним матеріалом. Його записи, тому, мають не лише літературну, але і історичну цінність.

Після війни письменник переїхав на Кубу, де відновив літературну діяльність. Він продовжував подорожувати і в 1953 р. десь у Африці потрапив в серйозну авіакатастрофу.

В тому ж році Е. Хемінгуей отримав Пулітцерівську премію за невеликий роман "The Old Man and The Sea" ("Старий і море"), 1952. Цей твір повпливав також на присудження Хемінгуею Нобелівської премії по літературі в 1954 р.

В 1960 році Ф.Кастро прийшов до влади на Кубі, тому письменнику довелося покинути острів і повернутися в США, в Айдахо.

Останні роки життя Хемінгуей страждав тяжкими депресіями і розладами психіки, а також цирозом печінки. В 1960 р. він лежав в кілінці Майо в Рочестері (штат Мінесота) з діагнозом депресії і серйозного розумового розладу. Після повернення з лікарні Хемінгуей покінчив з собою, вистріливши собі в лоба із мисливсьої двухстволки. Це відбулось 2 липня 1961 р. в його власному домі в Кетчемі, штат Айдахо, США.