Ґратулюю видавництву «Смолоскип» за видання двотомника спогадів Григорія Костюка «Зустрічі і прощання». Це неоціненний скарб української нації – свідчення самовидця про кращих українських письмаків початку минулого сторіччя.
Одні імена чого варті – Хвильовий, Зеров, Филипович, Куліш, Драй-Хмара, Любченко, Самчук, Тичина, Тенета, Вишня… Характери, діалоги, твори, сімейні драми, драми політичні.
Дуже цікаво прослідковувати долі українських письменників у радянській потерусі і радянських в радянському ключі – Мисик, Масенко, Ротач, Антоненко-Давидович, Смолич, Кундзіч з одного боку, а з іншого – Корнійчук та іже з ним.
Дуже гарно оформила двотомник харківська художниця Уляна Мельникова – просто супер: стильно, коректно і художньо вартісно.
Кожен хто жив і вижив – вніс трохи дещицю в українську скарбівню нації. І цього досить. За це вічна подяка наступних поколінь.
Головне, не шкодувати втраченого, бо з кожної краплі маємо український океан.
За це і вип'єм.
Василь ВЕЛИМЧИЙ.