Літературний форум
КІНО

ЗГАДАЙМО ГОНГАДЗЕ, "УКРАЇНУ БЕЗ КУЧМИ"…

23:00 06.09.2007

В день зникнення журналіста Георгія Гонгадзе на Першому Національному телеканалі показали документальний фільм Андрія Шевченка “Обличчя протесту”.

З темноти ракорду летить у міліцейські ряди палаюча ганчірка.

Так пронизливо починається фільм, що розповідає історію акції “Україна без Кучми”. В кульмінації, перед тими ж міліцейськими рядами жінка тримає на палиці, - замість прапора, - ганчірку скривавлену…

У фільмі, як для мистецтва, багато дикторського тексту. Від цього стрічка суттєво втрачає в емоційному впливі на глядача, хоча можливо, виграє інформативно. Однак, варто відзначити непогане композиційне вирішення цього кінодокументу, ретельне, в подробицях, розгортання подій. У стрічці зафіксовані унікальні моменти та дійові особи акції “Україна без Кучми”.

Тільки в цьому фільмі можна побачити знамениті кадри: як менти збивають з ніг одного з організаторів акції Юрія Луценка, як вони, заламуючи демонстрантів, викидають національний прапор на смітник, як на даху університетського флігеля арештовують речницю УНСО Тетяну Чорновіл…

Загалом, натхненний Луценко у фільмі розповідає багато.

У фільмі представлена і друга сторона, - менти. Зафільмовані рідкісні свідчення стану їх свідомості. Про демонстрантів вони говорять, що їм «нічого робити» і «що вони отримують гроші», тож «власне це і є їх робота».

А після прологу фільму клацають тюремні двері й ведеться інтерв‘ю у камері Лук‘янівського слідчого ізолятора з Ігорем Мазуром на прізвисько “Тополя”, - мужнім унсовцем, активним учасником тих подій, арештованим за “масові безпорядки” 9 березня 2001 року.

У фільмі автор наголошує, що Ігор називає ті події моментом істини. Для нього ж самого такий момент, очевидно, настав у серпні 2005-го…

Телеефір на “5-му каналі” 18 серпня 2005 року.

Ведучий Скрипін поміж Ігором Мазуром і Андрієм Шкілем.

Ігор говорив про розчарування новою владою, кадрові прорахунки.

Це не сподобалося “орденоносному” Скрипіну і він брутально перебив його, назвавши думки Ігора “розмазнею”. Власне той говорив як умів. Можливо 4 роки в‘язниці, туберкульоз, поламана родина, як заявлено у фільмі, вплинули на стиль його висловлювань. Втім, навіть з опозиційним співрозмовником повелися надто різко…

В цей же день то ТБ передали реакцію прем‘єр-міністра Тимошенко на закиди щодо її суконь, - щодня вона вбиралася у нову. Вона відповіла що, мовляв, хай це буде самою великою проблемою в Україні.

Вулики Ющенка, сукні Тимошенко, демонстрація своєї заможності і байдужості до елементарних потреб людей дійсно таки стали найбільшою проблемою в суспільстві.

Шкіль же затято захищав обличчя нової влади. Виглядало смішно.

Швидко минув час і революційному Шкілю доводилось захищати переможців: кадрові прорахунки, ріст цін, наскоки на дрібних підприємців, - хоча одного цього досить, щоб підірвати довіру до лідерів помаранчевої революції. А між тим влада йшла далі, - з‘явився наказ № 360 Міністерства охорони здоров‘я, що унеможливлює з жовтня придбання елементарних ліків, а відтак призведе до інтенсивнішого вимирання пенсіонерів та незареєстрованих громадян… Тож усе це, що болюче вдарило по пересічному громадянину (а не цифри перевиконань) захищав Шкіль.

Та ось час крутнувсь ще швидше. Минуло три тижні, у вересні уряд у відставці.

І вже Шкіль не захищає Ющенка. Його захищає тепер, як не дивно, Мазур-Тополя.

В день жалоби за Георгієм Гонгадзе учасники тримали плакати, на яких напис: ”Кучма, де Гонгадзе?” був виправлений на “Ющенко, де замовники Гонгадзе?”.

Адже справа не в прізвищі президента. І ми за крок до наступної акції.