Літературний форум
КНИЖКИ

ЯК ЗА ПО Р ЮКО

00:00 07.09.2007

ЯК ЗА ПО Р ЮКО

Ще-м не такий є-м старий, але щось – сякий-такий щем – пошкіботав душу, коли знов прочитав “Шедеври” Юрка Позаяка.

Нахлинули спогади і спогади на мою бідну голову: початок дев`яностих, літгурти, вечори, приколи, нерви старих клясиків…

Але тривало то недовго – якийсь рік від сили. Хвиля перейшла, переболіла, зробила свою справу і… що далі?

А нічо далі.

Література жиє. Розвивається. Тільки хлопців шкода – вони думали, же то навічно так буде: пошанівок, пошанівиці, вишнівочка у ґрафинчику, п`яні теревені. Слава. Гроші… Нє. “Гусьо пройшло як дим”.

Разом з тим “Піраміда” вирішила монументалізувати спадщину Позаяка – добрі, велми з того тішимеся, як би сказали наші брати з-за Карпат…

Але…

Скільки тих шедеврів у Позаяка?

“Корисні поради”? Безперечно. То клясика. Мо` й у підручники друляти – най діти знають жизнь і люблять укр. літ.

Низка гокку (“З балькона я стругнув”, “тепер тут песик сцить” тощо)? Безперечно. Японцям най пипоть виросте. О. На яйцях.

“Аристократичний триптих”? Авжеж.

“Донос”? Атож.

Диптих про Буратіно? Айно.

Але того так мало, а автор такий, курва мать, лінивий, що най його крива качка копне. Чи копне.

Того й моя реценжка така є коротка.

Бо я вже лечу в літаку.

А ви?

Максим Макодзьобик