Літературний форум
ПОЕЗІЯ

***

09:07 12.03.2009

***

Упав на землю синій вітер,

Поклав мені на плечі руки

І став про втечу шепотіти

(Чи то від щастя чи від муки).

Я не послухалась вітриська –

Мені тікать кудись? Навіщо!

Та враз побачила… так близько

Той, що для нього мої вірші.

Хотіла кинутись назустріч,

Та й кроку не змогла ступити.

А ззаду реготав безгучно

Мене за плечі взявши вітер.

ХАТИНЬ

Хотіла б цього – не хотіла,

Дзвони гудуть щоночі.

Від диму з пожеж Хатині

І досі сльозяться очі.

Щоночі мигтять на стінах

Людей замордованих тіні.

І батько отой, що над світом

Підняв обгорілого сина.

Печаллю чоло пооране…

Звисає безживне тіло…

Тривожними знаками оклику

Стоять комини обгорілі…

Хотіла б цього – не хотіла,

Дзвони гудуть щоночі.

Від диму з пожеж Хатині

І досі сльозяться очі.