Борис Гуменюк "Та, що прибула з неба"
Я вже давно хотів собі таку дівчинку. У тому, щоб хотіти дитину, на перший погляд не було нічого дивного, адже усі дорослі мріють мати дітей. Але у моєму випадку все було інакше. Я мріяв про дівчинку наодинці, потай від усього світу, і, що особливо дивно, потай від власної дружини. Зрештою, - не я один такий. Мій знайомий професор Комаха, котрий вважався видатним вченим у минулому столітті, теж мріяв, щоб у його домі оселилася маленька дівчинка. І це при тому, що на самотині він почувався значно краще аніж у будь-якому товаристві. До того ж, Комаха панічно боявся жінок. Мої доньки давно виросли і поїхали навчатися в інше місто, онуків у мене поки-що не було, а, якщо сказати, що ми з дружиною були вже не у тому віці, щоб зважитись на дітей, то ви зрозумієте, що мені доводилось сподіватися хіба-що на диво.

Детальніше...