Літературний форум
КНИЖКИ

БУКЕТ НАДІЇ КРАСНОЖОН ПРЕЗЕНТОВАНО

12:26 04.12.2017

БУКЕТ НАДІЇ КРАСНОЖОН ПРЕЗЕНТОВАНО

Презентація збірки поезії та прози ветерана ВТС Літературний форум письменниці Надії Красножон.
1 грудня мала приємність бути присутньою на презентації збірки поезії та прози "Букет" найстарішої учасниці ВТС Літературний форум Надії Красножон з селища Перемога Баришівського району Київської області.
Надія Григорівна - велика трудівниця і оптимістка.Тільки за останні два роки це вже друга її збірочка, хоча живе й працює над словом в не зовсім пристосованому для творч...ої роботи місці - будинку одиноких та соціально незахищених людей. Але керівництво, персонал, а найбільше представники благодійного фонду "Наша перемога", які постійно опікуються будинком з 2013 року, в міру своїх можливостей створюють оптимально комфортні умови проживання та реалізації творчих задумів своїх підопічних. Ось і обидві книги Надії Красножон побачили світ завдяки сприянню та фінансовій допомозі благодійного фонду "Наша перемога", компанії ZAVOD та ще декількох компаній і приватних осіб, а урочисту презентацію допомогли організувати та провести керівництво будинку одиноких та соціально незахищених людей, вчителі та учні сільської школи, аматорський пісенний колектив "Ядлівчанка". Учні читали вірші Надії Григорівни, а пісенний колектив виконав народні пісні та пісні на слова Надії Красножон, а ще місцевих поетів. Сама Надія Григорівна відкрила свято і читала свою поезію напам'ять!!Пишу цей звіт і радію, що також причетна до цього свята, що сподобилася допомогти незвичайній людині здійснити свою мрію.

Згадайте поетів, допоки вони ще живуть.
Не бійтеся бути на слово щедріші із ними.
Бо потім, коли понесуть їх в останню путь,
То буде від слів ваших їм і не тепло й не зимно.
Згадайте поетів, допоки римують вони,
Допоки в очах їхніх світиться вогник пізнання.
Поети не вміють весну відділить від війни
Отак, як не вміють весну відділить від кохання.
Згадайте, згадайте! Їм в очі загляньте хоч раз -
У них відбиваються цілі епохи й держави!
Поети не вміють себе відділити від вас,
А ви, крім хули, уділіть їм хоч трішечки слави.
Зовсім небагато - на вістрі душі чи пера,
Щоб крила розправились, слово зв'язалось у пісню,
Щоб потім, коли та прощальна настане пора,
Ні вам, ні поетам повік не було уже пізно.
Тетяна Іванчук