Літературний форум
ТЕАТР

ЛЬВІВСЬКИЙ ТЕВЕЛЬ У КОРОСТЕНІ

11:40 20.09.2017

ЛЬВІВСЬКИЙ ТЕВЕЛЬ У КОРОСТЕНІ

Шолом-Алейхем – єврейський письменник, який залишив багатий літературний спадок своїм пращурам та цілому світу взагалі. Чимало вулиць у містах по всій земній кулі названі в честь письменника. Місто Коростень саме з таких. Чи то дивний збіг, чи то доля, але на початку липня Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича приїхав до Коростеня із театральною виставою, в основі якої лежать мотиви збірки оповідань «Тев’є-Молочар», Шолом-Алейхема.

Виставу було анонсовано за два тижні до початку. За перший тиждень було продано всього-на-всього чотири квитки. Саме тоді в адміністрації Міського будинку культури імені Тараса Шевченка з’явились сумніви, чи бути виставі? Але за декілька днів ситуації владналась, і вистава відбулась. Цього разу адміністрація підійшла до підготовки ретельніше. Звук було відрегульовано, мікрофони налаштовані краще. Тому присутні могли сповна оцінити роботу театру.

Сюжет обертався навколо молочара Тев’єля, якого зіграв заслужений артист України – С. Дудка. Взагалі вистава ставить за мету переповісти про відношення між єврейською та українською частиною населення в минулому. В цій трагікомедії вдало переплелись влучні жарти, сарказм із сумом та душевним болем. Проте, хореографічні вставки додавали бадьорості тому, що відбувалось на сцені, не даючи глядачам потопати у важких думах. Протягом двох дій актори театру підкинули багато їжі для роздумів кожному. Багатьом сподобались жарти, якими сипали актори, але відкидати сенсове навантаження ніхто не збирався. Байдужих до горя єврейського населення не залишилось, судячи скільки жінок вийшли із червоними від сліз очима після вистави. Декорації хоч і не вражали своїм видом та конструкцією, але сприймались доволі органічно. Як і костюми, які нагадували про давно минулі часи. Особливо вдалим я вважаю костюм урядника. Тепер про головне, про гру акторів. Все було відмінно. Вони передавали біль, радість, гнів, непорозуміння. Плакали від важкого життя, сміялись після випитої чарки. Під час сцен гніву актори не жаліли горлянок, кричали та навіть перевертали столи. Персонаж Менахем викликав справжню симпатію, за кожною його дією зала жадібно споглядала. Передсмертний монолог Голди занурив публіку, ледь не в стресовий стан. Велика подяка кожному хто доклав руки до цієї вистави. Браво!

На сцені Міського будинку культури відбувалась не просто театральна вистава. Актори Львівського театру перенесли усіх присутніх в залі в минуле. Подарували скарб емоцій та переживань, провели глядачів сторінками історії і, що також важливо, ознайомили із творчістю єврейського літературного класика.

Володимир ШТЕРНОВ