Літературний форум
ПОЛІТИКА

Іспит на культурність нової влади

03:38 08.08.2007

Нова влада не знає, що робити з культурою в Україні. Це показали кілька зустрічей, які провів Олександр Зінченко з окремими діячами культури. Показовим є склад учасників перемовин – діячі Євробачення Руслана і Олесь Санін та три письменники-індивідуалісти Курков, Андрухович і Оксана Забужко. З розмови стало зрозуміло: нова влада хоче змін у цій сфері і має проблеми з задоволенням апетитів – кадрових, фінансових, маєстатних – численної армії старої культурної еліти.

Та культура і її діячі якось самі дадуть собі раду. А от чи дадуть собі раду чільні рушії нової влади – ще питання. На жаль, досі не сформовано апарат канцелярії президента, тому ми не знаємо імен персоналій, які відповідатимуть за успіхи чи прорахунки нової влади у цій сфері.

Коли ми говоримо про культуру, то маємо на увазі дві її складові: політичну і політкоректну. Політична культура залежить від тих засад внутрішньої і зовнішньої політики, на яких базується діяльність того чи іншого державного діяча. Леонід Кучма спирався на інтереси свого оточення, відстоював їх, помилково вважаючи їх національними інтересами всіх українців. Звідси слабкі позиції у стосунках з північним сусідом. Рівночасно така політична база унеможивлювала значні успіхи і на західному векторі зовнішньополітичної діяльності. Віктор Ющенко обіцяє базувати свою зовнішню і внутрішню політику на українському інтересі. Політкоректна складова – це глибинне знання культурних традицій та народних звичаїв як свого власного народу так і інших народів світу. Кучма постійно потрапляв у незручні ситуації через незнання своєю командою багатьох традицій і звичаїв – досить згадати зримо провальний Близькосхідний візит, коли делегація прибула у вихідні та ще й почергово у країни, що ворогують між собою.

Новий український президент хоче виглядати людиною слова – тому першим його візитом стане візит до Москви. Це важкий крок і важкий візит, зважаючи на грубе втручання Росії у виборчий процес на боці одного з кандидатів. Путіну важко буде дивитися прямо в очі новому президентові України, а Ющенкові важко буде втриматися від так укоханих ним компромісів. Але ніяких експромтних компромісів бути не може – вони мають бути випрацювані, виважені і досконалі. Поки що немає ні часу на це, ні команди, яка може якісно це здійснити. Україна стає гравцем на пострадянському просторі, і Ющенкові саме з цього треба виходити при здійсненні першого візиту до Москви. Було б добре, аби президент України приїхав до Москви з новим послом і з новим керівником Культурного центру на Арбаті. Цього, очевидно не станеться через брак часу на кадрові рішення. Разом з тим новий президент мав би озвучити основні засади української політики на пострадянському просторі – саме цього від нього чекають в есендешних столицях.

Тем до розмови з ґосподіном Путіним, попри економіку і власне політику, достатньо – повернення історичних і культурних цінностей України, що були вивезені до Росії в різні часи Російської імперії, здійснення якісних копій українських фільмів та кінохроніки, що припадають пилом у Бєлих Столбах, належне розуміння Кремля заходів нової влади в Києві, спрямованих на обмеження культурно-інформаційної ескпансії Росії, повернення в Україну архівів СБУ, вивезених колись Голушком-Марчуком до Москви. Варто також поставити перед Кремлем питання вживання в російському інформаційному просторі терміну “на Украине” замість належного “в Украине”.

Поїздка у Страсбург – це перший вихід Ющенка у Європу. Має значення, якою мовою вестиметься виступ – бажано українською. Має значення, який месідж піде в Європу не тільки в політичному чи економічному, а й у культурному сенсі. Культурний прорив України в Європу реальний, важливо відрегулювати внутрішні адміністративні механізми цього прориву. А цього теж поки що за браком часу не зроблено.

Поїздка до Освєнціму вимагає від Ющенка знання культурного виміру питання. Справа в тому, що в Україні є письменник Вадим Бойко, який пройшов через Освєнцім і написав два бестселлери – романи “Слово після страти” та “Якщо на землі є пекло...” Ці книжки, написані з позиції українця, що пережив Освєнцім, прочитали в багатьох країнах світу. Тільки самі українці так і не отримали масового накладу цих романів, а їх автор залишився поза увагою і влади, і громадськості. Було б доречним Ющенкові підписати указ про присвоєння Вадимові Бойку звання героя України (це буде чи не найдостойніший кавалер зірки Героя) та запросити письменника до складу делегації.

Далі Давос. Як кошмар згадують журналісти і політологи перебування на цьому економічному форумі української делегації на чолі з тодішнім прем'єром Євгеном Марчуком. Візит не був підготовлений інформаційно – і тому був абсолютно програний. З того часу українці побоювались туди їхати. Очевидно, команді Ющенка варто врахувати помилки попередників.

Отже, культурні іспити нової влади – вже з понеділка. Що переживе світ і Україна – культурний шок чи культурне задоволення – залежить від самої влади.

Роман КУХАРУК