Літературний форум
ПОЕЗІЯ

ПОЕЗИ КИЇВ-СУШКИ

20:22 25.12.2015

ПОЕЗИ КИЇВ-СУШКИ

 

 

*** 

Тепер я знаю достеменно:
Крізь спів шалений солов'я
Ми пам'ятаєм поіменно
Героя кожного ім'я!

Ми вірим тим, хто у полоні
І тим, хто не пішов в полон.
Зігріють батьківські долоні
Дитячі руки за столом.

Вас так чекають вдома діти,
Як птах очікує весну.
Допоки ворог недобитий
Нема вам спокою і сну.

Допоки вдома жде родина
Допоки друзі у крові',
У вашим серці Україна
Не вірить Мінську і Москві!

Ми не забудем вбивство жодне,
Нехай чекають палачі
Засяє сонце синьо-жовте
І у Донецьку, і в Керчі!

***

Вона цитувала інколи кілька моїх рядків

Спитайте у мене: «Що таке Сушки?».
Це стомлений погляд красивої жінки.
Холодна вода з металевої кружки,
а інколи – тепла, у лісі з машинки.

Це поле, яке заростало лісами:
тепер це засіяне добре поле.
Дитинство до центру села голосами
нас кличе. Батьки вже не кличуть до столу.

Вони відчувають наближення Провід,
коли я приїду прибрати могилу.
Обличчя освітить сонячний промінь
крізь хату сусідню стару і похилу.

Згадається борщ з лісовими грибами
і там серед лісу з грибами місцина,
і щира та віддана посмішка мами,
і татові очі – як в мого сина

Вона завмирала інеєм на листках хризантем..

 Потім вдягала хустку, йшла полоти грядки,

Говорила з громом, відводила залишки тем.

 

Купалася тільки голою, голки теплих грудей

Перетиналися з пальцями вічно сумної верби.

Після того, як я загинув, вона не мала дітей

Тільки нотки журби у вирі сільської юрби.

Вона цілувала на фото запах фронтів

Не віддавала мій одяг жодному із мужчин.

 Проте я не впевнений, що я сильно її хотів,

Чи просто любив її зовсім з інших причин

 

***

цю пісню проспівано птахом осіннім

зужинком пшеничним покладено в нот

відверті розтріскані губи. на сіні

доярку так сильно притиснув пілот

 горить картоплище і пахне п о л и н н ю

 і пальці торкнулись штурвалу грудей

туман надвечір’я спустився в долину

 і вигриз із яблука завтрашній день

 

 

Петро ЩЕРБИНА