Один банкір на початку дев'яностих вирішив відпочити. Залишив своєму виконавчому директору печатку, право підпису і кілька порожніх бланків зі своїм підписом. І поїхав.

 Відпочив.

 Коли повернувся, банк був порожній, виконавчий директор багатий і щасливий, а банкіра арештували біля літака на летовищі. Відсидів сім років -- за свою легковажність.

 Один щедрий до хлопчиків вечір мав свого наставника. Той його вчив усьому, що сам знав. При першій же нагоді щедрий до хлопчиків вечір злив свого наставника і запосів усе, що той мав.

 В історії відомо безліч історій, коли наближені до володарів особи вбивали їх чи знищували в моральний спосіб заради грошей, слави і влади.

 То що, не довіряти?

 Працювати самому?

 Нищити всіх і всіх не пускати?

 Важко відповісти однозначно.

 Не дати ключ від сейфа, де зберігаються клейноди, що належать обом, а користає з них один, не дати ключ від дверей до приміщення, що належить обом.

 Чому? Яка логіка керує людиною, що таке чинить?

 Невідомо.

 Найприкріше, що ця людина сама протягом тривалого часу мала перед собою закриті двері, сейфи і кишені. Тобто зло не стає добром а самовідтворюється?

 Дивовижно.

 Нещодавно переглядав відео машин, що мають здатність самоспалюватись. Там теж є двері. І ключі. Як до сейфа.

 Еге ж.