Літературний форум
ПОЕЗІЯ

ПРО БІЛОГО КОНЯ

23:24 18.01.2014

ПРО БІЛОГО КОНЯ

Дзвінка прозора далечінь.
     В степу пасеться білий кінь
     Трава зелено запашна --
     Йому потрібна лиш вона.
     Після робіт на схилі дня
Вже напоїв свого коня
Наїзник і сюди пригнав,
На ноги путо зав'язав.
А кінь траву собі скубе
Живе.
Аж раптом чує тупіт, шум:
На волі мчить коней табун.
І заіржав тут білий кінь
На тлі конячих тупотінь.
Він прострибав за табуном,
Що пилюгу підняв стовбом.
Твердаве путо ріже ногу
Та підганя його тривога
Що не догонить табуна.
Проте старався не дарма,
Бо раптом розлетілось путо
І кінь зумів туди звернути --
За табуном. Летів як птах
На закривавлених ногах.
Догнав табун той білий кінь
І мчить із ним у далечінь. 

Надія КРАСНОЖОН