Літературний форум
ПОЕЗІЯ

Ніколи не забаришся із допомогою

12:38 10.07.2008

Ангел-охоронець

Ніколи не забаришся із допомогою

Щоб тебе покликати, не потрібно

пригадувати номери телефонів,

коди,

паролі.

Не потрібно кричати,

просити,

надриватися,

боятися, що не почуєш.

Тільки спалахнути блискавкою думки

З найоперативнішої служби -

Ангел порятунку.

Із уважними очима,

білими крилами

Ні автоматів,

ні броніжилетів.

У будь-який час.

Непомітно візьмеш за руку

І розправленими крилами

Захистиш:

від дощу,

спеки,

болю,

невдачі...

* * *

Запекло пеклом.

Запеклося божевіллям.

Розлилося розпачем.

Вдарило.

...Оговталася.

Пішла до крамниці одягу.

Купила сукню - червону, як божевілля,

як біль,

як безвихідь...

А виходила з крамниці -

Зустріла колись-коханого.

Фотосесія

Мені позує світанок

Фотографую очима -

Жадібно, як наостанок.

Посмішка невловима

Для об'єктивів.

Тане, тане

Іскра

Зблизька:

Промінь хмарину

За руку вивів -

Диво!..

Фотоальбом забаганок.

* * *

На Купала -

Спокій купувала.

Та заплачено - замало:

Не продали, не продали...

Ноги - як із вати.

Сонця б не заспати!

Пошукаю квітку -

Дорожчу від злитку.

Він казав: на стінах

Тих, старих, будинків

Папороть ночує,

Тріщини лікує,

Ветхий дах - латає,

Тягнеться до раю.

А коріння - в пеклі,

А на світі - стебла:

Мовчазні та дикі.

Квіти - невидимки...

Він казав - заквітнуть

Всі прадавні стіни,

Тільки на Купала.

Квіти-філіали

Папороті з лісу --

У старому місті.