Письменнники розучились писати. Листи. Микола Пшеничний ще не втратив цю унікальну здатність, і це дуже добре. Вміщаємо один з них тут, на нашому сайті.

Колись бабахнула бомба атомна

Чи то на Гіросіму, чи то на Нагасакі

Цього числа, але ще краще написав

Зовсім юний Грицько Чубай у Дубні,

Що над рікою Іквою. І цей катрен,

народжений всередині 1960-х

здається й досі ніде не друкований,

то нехай буде хоча б так, епістолярно,

в єдиному примірнику, позаяк

все геніяльне – не повторюється:

От якби стрястись такій біді –

Щоб на вашу хату бомба впала:

Ти б без рук лишилася тоді

І мене б ногами обнімала.

Добрий день, Романе.

Дякую. Усамітнився. Перечитав твоє „Прощальне вино”. Подумав. Ще раз погортав. Й перечитав навиворіт. Безперечно, цікаво. Інколи навіть – файно.

Багато що зачепило за живе.

Але раптом на сторінці 53-й „Прощального вина” зустрівся знов із Леонідом Голубовичем, якого давно знаю, перекладаю. Колись дав йому із Мінська телеграму в його рідну вьоску Вароніна Клєцкого району Мінскай вобласці: „Чакай завтра. Буду. Мікола Пшанічни”. То був кінець грудня совіцького періоду, коли автобуси майже не ходили, особливо під вечір, а я таки добрався до Клєцка, дочекався якогось припізненого транспорту під назвою „Мінск-Пінск”, доплентався до якоїсь пущі білоруської, а потім під майже тридцятиградусним морозом чалапав чорним, голим, сумним лісом-пралісом кілометрів вісім, а таки добувся о півпершої ночі до його хати, постукав у вікно на березі якоїсь річинки, розбудив його матулю стареньку, а вона й каже: „Мікола??? Цябе Льоня чакав-чакав і сказав: „А той Мікола, з яким ми ніколі нє сустракаліся, -- брахун”. І Льоня пайшов на вєчаркі...” Матуля Льоню знайшла. Поки вона бемкала вьоскою у цих пошуках – я сів за Леонідову друкарську машинку, намацав клапоть чистого паперу, погортав ошатного тома янки Купали на столі, вичитав на якійсь сторінці рядок «Чутна воучи рогат», згадав оті вісім кілометрів через пущу запропащу…

Тримай правицю. Написати коротшого листа я просто не маю часу, тож даруй уже мені грішному.